Модель ефективного використання відкритих даних

Довкола нас вже купа відкритих даних, репозитарії ломляться від датасетів, але від цього ви не стали щасливіші?! Можливо, ви навіть відчуваєте певний сором через те, що всі волають, які прекрасні відкриті дані, а ви не знаєте, що з цими прекрасностями робити? А знаєте чому так? Тому що вас дурять! Майкл Гурштейн ще у 2011 році запропонував модель ефективного використання даних для того, щоб стримати зростання інформаційної нерівності – щоб бідні верстви населення не були виключені з процесу «ефективного використання» відкритих даних. 

Ця гурштейнова модель містить 7 очевидних та зрозумілих елементів: 

1. Інтернет. Забезпечення надійного Інтернет-доступу до даних для всіх користувачів. 

2. Комп’ютери та програмне забезпечення. Гарантування користувачам тривалого доступу до ПЗ та комп’ютерів, які є достатньо потужними для виконання різноманітних аналізів. 

3. Навички роботи з комп’ютером та ПЗ. Користувачі повинні володіти достатніми знаннями та навичками щодо використання ПЗ для проведення аналізів, створення мешапів, кростаблиць, візуалізацій тощо. 

4. Зміст і форматування. Дані повинні бути представлені у форматах, що забезпечують ефективне використання даних на різних рівнях мовної та комп’ютерної грамотності. 

5. Інтерпретація та осмислення. Користувачі повинні володіти достатніми знаннями та навичками для того, щоб побачити, які дані мають сенс, вміти ідентифікувати та отримувати цінну інформацію з наборів даних. 

6. Адвокація. Наявність індивідуальних або спільних ресурсів для використання інформації, яку отримано за допомогою даних, у суспільно корисній діяльності. 

7. Управління. Забезпечення належного фінансового, правового, політичного режиму, що необхідний для використання даних. 

У своїй статті Майкл Гурштейн наводить моторошний канадський приклад. У Новій Шотландії усі документи щодо прав власності на землю виклали у відкриту GIS-систему. Багатії швидко зметикували, провели аналіз даних, знайшли до кого можна вчепитися і заплатили геодезистам та юристам, щоб ті допомагали відбирати землю у власників. Звичайно бідні землевласники, у яких не знайшлося ані знань, ані грошей, щоб найняти юриста, геодезиста, аналітика, втратили через відкриті дані землю своїх прадідів. 

Українцям пропоную подумати ось над таким прикладом – лабораторія OpenAI використовує наші відкриті репозитарії, сайти, журнали… однак, ChatGPT недоступний для українських користувачів. 

Ще раз ретельно погляньте на модель Гурштейна – скількома елементами ви володієте? Доступ до скількох елементів гарантував вам український уряд, роботодавець?.. Відкриті дані – це добре, однак їх потрібно розповсюджувати, пропагувати, вимагати разом з усіма цими елементами, бо інакше перевагами користуватимуться лише обрані й наші ж дані можуть бути використані проти нас.